• Twitter
  • rss
  • facebook

Підключайся до нас!

Як я працював адміністратором у магазині жіночого одягу

Здається у цьому блозі я майже не розказував про свої минулі місця роботи. Вирішив це виправити і трішки описати своє минуле та колишню роботу. Сьогодні хочу розказати про те, як я працював мерчендайзером, а згодом адміністратором у магазині жіночого одягу “TERRANOVA”.

Коли я ще був молодиком, то мені здавалось, що робота продавцем в магазині одягу – то файно і круто: Зарплатня відносно непогана, робота “не бий лежачого”, компанійські продавці-товариші – свобода та фінансова незалежність для рядового студента, яким я тоді був.

На той момент я тільки почав зустрічатись зі своєю майбутньою дружиною і коли ми сиділи в кафешці, то розглядали запрошення на роботу в один магазин одягу. В самому магазині ще проходили ремонтні роботи, але хлопці звід-ти залюбки дали нам анкети для заповнення.

Забігаючи на перед скажу: я не знав, що “TERRANOVA” – це суто жіночий одяг. Саме тому я і заповнив цю анкету, вклеїв фото і заніс разом з анкетою своєї дівчини. Тоді я вже уявляв як ми вдвох працюємо в цьому магазині і отримуємо задоволення від простої роботи та від спілкування один з одним.

Але все було зовсім по іншому: Нас викликали на спів-бесіду, куди моя дівчина не змогла прийти. Там я зустрівся із інвесторами, один з яких мав бути директором магазину, інші просто контролюючим органом. Мені одразу запропонували спробувати себе в ролі адміністратора або мерчендайзера (що то за посада я тоді навіть уявити не міг, але ставка була куди більша ніж у продавця), бо продавців вже є вдосталь. Я не відмовився від цієї пропозиції і тоді мене покликали на збори майбутніх працівників перед відкриттям самого магазину.

Тих, хто планував працювати у цьому магазині зібрали в приміщені нічного клубу і почали розказувати про історію магазину і про те, що таких аж 500 штук по всій планеті. Короче кажучи почали забивати нам баки про нашу значущість в усьому цьому процесі. На тих зборах був навіть каво-брейк, але всі чомусь пили чайок =)

Пам’ятаю там мене і запитали чи не проти я працювати у суто жіночому колективі і продавати жіночий одяг? Якраз тоді мене ніби блискавка вдарила і я зрозумів де я опинився, але відмовлятись вже було пізно. Я гордо та впевнено сказав, що не бачу в цій роботі нічого страшного.

Нас попросили всіх явитись у визначений час, але я згадав, що саме на ту дату у мене починається практика від університету. Я поговорив з директорами і попросився відтягнути свою появу на 1-2 дні. Ті погодились. Практика повинна була проходити біля тижня в якомусь лісі на базі воєно-наукового центру, щось в такому дусі. Жаль що там я пробув лише кілька годин, а тоді благополучно відпросившись в начальства за кілька гривнів, поїхав додому, точніше кажучи на роботу.

На ранок я з’явився у приміщенні магазину, де вже кипіла робота по прибиранню та встановленню обладнання для торгівлі одягом. Я познайомився із майбутнім персоналом і взнав, що я все таки претендую на роль мерчендайзера, а адміністраторами будуть 2 дівчини. Планувався робочий графік у дві зміни. Там я побув десь годинку і мене відрядили на склад – потрібно було з-за допомогою сканера та наклейок відібрати та доставити на магазин майже всі види одягу, від джинсів та футболок до всіляких блузок та майочок. На дворі було літо – товар сезонний.

Оскільки працівників на склад ще не набрали, то довелось разом із директором та бандою із інших магазинів з інших міст, розгрібати купу товару, класифікували його, забивати в програму та доставляти в магазин, де і починалась моя робота, за яку мені повинні були платити. А заключалась робота мерчендайзера у правильному розміщені шмоток в магазині. Ось і все!

В ідеалі мені повинні були приходити фото того, як зараз в тренді розвішувати жіночий одяг по магазину (оскільки наш магазин 500-й, то до нас правильно розвішали речі вже купа магазинів в різних країніх), кольорова гамма, розміщення в залі, а далі я повинен був зробити все можливе, щоб розмістити речі якомога більше схоже на те, як це зроблено на фото. Звісно площа магазина не дозволяла зробити все так як мало би бути, але на те я і мерчендайзер.

Але до того як я реально почав розвішувати шмотки по залу, мені довелось провести кільканадцять днів на складі + ніч, коли ми приймали фуру з товаром. Хоча це все було важко, але надзвичайно цікаво. Тепер я знав шлях речей від фури, до пакту покупця. Тоді я ще вивчив такий цікавий колір, як фуксія.

Лише через кілька днів ми приготувались до відкриття. На цей день інвестори чекали найбільше. Адже від виторгу в цей день, ставала зрозуміла перспектива існування цього магазину. Все пройшло гладко і в перший день ми продали десь на 16 тис. грн. А це означало, що магазин показав себе з гарної сторони.

Напевно все таки розділю цю розповідь на кілька частин, бо ще є про що повідати. Розкажу про те як мене вчили мерчендайзерскому ремеслу, про те, як став адміністратором і коли ми працювали в цьому магазині разом із майбутньою дружиною і про нічну роботу та про ще багато чого цікавого. А поки це все. Ностальгія вдарила, пора закруглятись.

Дуже жаль, що фотки не збереглись. Можливо пориюсь на старому вінті та щось відкопаю.

—  – —

Очень часто бывает такое, что водитель автомобиля впереди вас, ничаянно наезжает на мелкий камешек и из под его колес тот вылетает прямо вам в лобовое стекло. Догнать и доказать виновнику его провину довольно сложно, поэтому приходиться самому менять стекло своего автомобиля. А это ох как не дешево. Можете глянуть на сайте http://www.planeta-stecla.ru/ стоимость изготовления автостекол. Не дешевая забавка.


Поділіться цікавим постом із друзями через соціальні мережі:


Блог знаходять за такими фразами:


Коментарі

Ты знаешь, Саня, я когда-то запчасти сельскому хозяйству продавал. Наш шеф искренне считал, что операторы ЭВМ должны не только продавать запчасти а и знать как они выглядят и откуда берутся. Тоесть операторы вместе с грузчиками и складскими рабочими должны принимать участие в погрузках-разгрузках и т.п. Хоть и не всегда нравилось в масле копаться, но опыт был полезным.

Я ж не проти такого досвіду. Кажу що він був, але дуже прикро що належно не оплачувався. Про оплату та мої заробітки в тому магазині розкажу в інших частинах. Бачу що й ця якась затягнута вийшла.

Залишити коментар, або два до запису "Як я працював адміністратором у магазині жіночого одягу"

Клікніть, аби додати смайлик

SmileBig SmileGrinLaughFrownBig FrownCryNeutralWinkKissRazzChicCoolAngryReally AngryConfusedQuestionThinkingPainShockYesNoLOLSillyBeautyLashesCuteShyBlushKissedIn LoveDroolGiggleSnickerHeh!SmirkWiltWeepIDKStruggleSide FrownDazedHypnotizedSweatEek!Roll EyesSarcasmDisdainSmugMoney MouthFoot in MouthShut MouthQuietShameBeat UpMeanEvil GrinGrit TeethShoutPissed OffReally PissedMad RazzDrunken RazzSickYawnSleepyDanceClapJumpHandshakeHigh FiveHug LeftHug RightKiss BlowKissingByeGo AwayCall MeOn the PhoneSecretMeetingWavingStopTime OutTalk to the HandLoserLyingDOH!Fingers CrossedWaitingSuspenseTremblePrayWorshipStarvingEatVictoryCurseAlienAngelClownCowboyCyclopsDevilDoctorFemale FighterMale FighterMohawkMusicNerdPartyPirateSkywalkerSnowmanSoldierVampireZombie KillerGhostSkeletonBunnyCatCat 2ChickChickenChicken 2CowCow 2DogDog 2DuckGoatHippoKoalaLionMonkeyMonkey 2MousePandaPigPig 2SheepSheep 2ReindeerSnailTigerTurtleBeerDrinkLiquorCoffeeCakePizzaWatermelonBowlPlateCanFemaleMaleHeartBroken HeartRoseDead RosePeaceYin YangUS FlagMoonStarSunCloudyRainThunderUmbrellaRainbowMusic NoteAirplaneCarIslandAnnouncebrbMailCellPhoneCameraFilmTVClockLampSearchCoinsComputerConsolePresentSoccerCloverPumpkinBombHammerKnifeHandcuffsPillPoopCigarette