• Twitter
  • rss
  • facebook

Підключайся до нас!

Моя робота адміністратором в магазині жіночого одягу (продовження)

Перша частина розповіді про моє адміністрування тут. Закінчив я розповідь обіцянкою подальшої розповіді про те, як мене вчили бути мерчендайзером та про те, як нас “просили” працювати вночі.

Спочатку я готувався до 8-ми годинного робочого дня, але графік виявився трішки іншим. Це вже і так було зрозуміло, після того, як ми вночі розвантажувати фуру з товаром. Нам запропонували 2 робочих дні, тоді 2 вихідних і  так по колу. Магазин працював з 10-ї до 22-ї, але потрібно було приходити на 9-ту ранку, щоб навести порядок – Витерти від пилюки усі дрючечки, фокуси та інше. Добре хоч підлогу мили працівники торгового центру.

Загалом ми працювали по 13 годин на день і мали можливість 3 рази ходити типу на обід по 20-30 хв. Оскільки в зміні було 5 чоловік, то потрібно було складати такий графік, щоб усі відлучались на мінімальний час і відпочивали чи обідали по максимуму. Просто в залі завжди потрібні були працівники. Адже очікуваної “шарової” роботи не було.

Коли в торговельному залі одночасно знаходиться 30-40, а то й більше покупців жіночої статті, то вже через 5 хв. на всіх полицях та вішаках створюються непрезентабельний хаос. Щоб цього не сталось, продавці-консультанти повинні постійно підтримувати порядок в залі. Мало того, їм постійно потрібно стежити за роздягальнями, куди жіночки носили одяг для примірки. Довелось навіть правило встановити: Не більше 5-ти речей в 1-ну примірочну і 1 людина в одній кабінці.

Скільки ж було випадків, коли речі рвались, псувались, мастились, відривались кліпси і т.д. Все це лягало на плечі адміністраторів. Але зараз не про це – спочатку про мерчендайзинг:

В перші дні я працював як звичайний продавець, але отримував вищу зарплатню, тому що мав горде звання – мерчендайзер. До нас у магазин приїхали “Болгари”. Я точно в цьому не був впевнений, адже говорили воно на російській мові просто відмінно і навіть українську розуміли. Їхня задача була в тому, аби навчити мерчендайзерів, тобто мене та ще одну дівчину, правильній викладці товару, себто речей. Справа доволі проста, але дуже часто потребує польоту фантазії та гарного настрою.

Речі ми перевішували доволі часто: коли приходив сезон знижок, коли приходила нова колекція, коли закінчувався деякий вид товару чи приходило забагато однотипного, коли потрібно було змінити обстановку, коли потрібно було поміняти місцями кольорові зали, коли проходив ремонт.

Коли робітники почали відсіюватись від важкої роботи, почався набір нових. Саме тоді я спитав директора чи може прийти моя дівчина – вона вже заповнювала анкету, але не змогла прийти на самий початок роботи магазину – той погодився. В результаті ми стали працювати вдвох в одні зміні. Що не дуже подобалось декому з персоналу.

Ремонт, переоблік та переоцінювання товару:

Прийшов час коли ціни на товар стали падати. До нас на магазин приходив файлик із товаром, що підпадав під переоцінку. Нам потрібно було переоцінити вручну весь товар, що знаходився в торговельному залі. Зазвичай висіло близько 8-10 тисяч одиниць. Благо переоцінювалось близько 3-4к.

Власники не хотіли втрачати прибуток і робили переоцінювання після закриття магазину, тобто після 22:00. Зміна, що відпрацювала 2 дні по 13 годин повинна була за звичну зарплатню працювати ще до 2-ї, 3-ї години ночі, аби переоцінити товар з-за допомогою фломастерів та сканера. За це вони отримували по шматку піци та енергетичному напою. Ми були молоді, наївні і це нам здавалось веселою забавкою.

Зараз згадуємо ті часи з жахом. Особливо вихідні, коли ноги гуділи і не хотілось іншого відпочинку, окрім як виспатись. Хоча ми знаходили сили та час з’їздити і на озера і на річки і до рідних =) Саме цікаве те, що навіть грошей на шоппінг вистачало.

Та сама схема використовувалась, коли потрібно було робити переоблік. Правда тут не було потреби в фломастерах. Сканер або кілька – ось і все, що потрібно для переоцінки. Потім інфа зі всіх сканерів збиралась та звірялась з базою. Не пам’ятаю жодного місяця, коли не було недостачі. Ціну вкраденого чи пропавшого товару ділили між собою робітники. Спочатку мене це напрягало, та згодом звик, адже ми найшли спосіб підзаробітку =)

Відразу до теми згадаю ремонт, що проводився в магазині: Коли літо змінювалось на осінь, потрібно було зробити косметичний ремонт в магазині і підтримати антураж нової колекції. Звісно прибутки були на першому місці у власників. тому ремонт робився вночі. Магазин закрили трішки раніше і зміна прибрала усі речі в підсобку і сховала в інший бік залу. Майстри купили спеціальну фарбу, що висихає за кілька годин та прийнялись за роботу. Самі розумієте, що робітників без нагляду залишити не можна було і адміністратор, тобто я, залишився на ніч. Також на ту ніч погодилась зостатись моя дівчина, що б я не сумував. Дякую їй – робота знайшлась і нам. Але нічого такого, про що ви подумали, там не було.

Ну і на останок розкажу, який спосіб ми знайшли, щоб заробляти на порядок більше, ніж наша зарплатня:

Мерчендайзером я був не довго. Коли звільнилась вакансія, мене обрали адміном другої зміни. На моє місце призначили не мою дівчину, що дуже нам не сподобалось. Але роботу ми не покидали. Тим паче, що я взнав кілька хитрощів, як збагатитись:

Оскільки до каси мали доступ лише касир та адміністратор, то саме вони могли робити цю брудну справу. Кожному робітнику надавалась знижка на 5 речей щомісяця. Здається в районі 40%. Майже ніхто не використовував ці знижки. Але хитрі касири та адміни робили це за них. Покупці рідко просять чека, особливо тоді, коли сказати, що “база висить” чи просто кінчилась стрічка для чеків =) Наприклад кофтинка коштувала 200 грн, а в касу попадало лише 120 грн. а 40% знижки йшли в кишеню.

Схожа, але більш небезпечна схема, яку ми приміняли, була прив’язана до сезонних знижок. Наприклад річ коштувала 400 грн. після знижки вона вже коштує 200. Під час переоцінки товару ми спеціально не переоцінювали фломастером деякий товар. Покупець готовий віддати 400 грн за товар, а в касу потрібно покласти лише 200. Але знову ж виникали нюанси із чеками і можливим поверненням товару. Тут адміни і касири різних змін прикривали один одного.

В той час було ще багато чого цікавого – чого вартувало лише добирання додому =) Але всього не згадаєш. Можливо з часом напишу ще одну частину, якщо знову накриє ностальгія.

Дякую усім, хто дочитав до кінця.

— – —

Если вам нужна хорошая доска для подачи своего обьявления, то лучше чем объявления в Киеве, вам будет очень сложно найти. И помните, что реклама – двигатель торговли.


Поділіться цікавим постом із друзями через соціальні мережі:


Блог знаходять за такими фразами:


Коментарі

Твоя розповідь нагадала мені мою нинішню роботу: і нічні зміни є, всілякі свої нюанси.

Тікай звідти, якщо немає пристойної грошової винагороди =) І взагалі, тікай від роботи, що не приносить задоволення.

Чому ж, робота подобається, але не на всі 100%, та і важко морально, бо в місяць може бути 2-3 визідні. Але тікати немає куди, та й гроші платять на рівні обласного центру (Черкаси).

Аби я проживав в обласному центрі, то зрадістю знайшов достойну моїм знанням роботу, а так, в районному містечку не приходиться вибирати.

А що за робота? Які обов’язки?

сказати не можу, але маю підпорядкованих мені працівників.
за такий графік роботи (І зміна з 5.30 ранку) можна платити і більші гроші, ніж є.

SAS, не слушай ты этого “мажора” Smile “Работа должна приносить удовольствие” Smile Деньги она должна приносить прежде всего. Меняй работу либо если есть куда сбежать, либо когда реально все достало. В любом случае, нам советы давать несложноSmile

тоже правильноWink

Ага, нам поради давати це як два пальці обасвальт.
Взагалі кинути будь-яку роботу дуже важко, навіть якщо на горизонті замаячить інша, із трохи кращими умовами і зарплатнею.
До всього звикаєш.

Согласен. И еще бывает что когда все достало, и бросаешь это, первое время у тебя эйфория – ничего не надо делать, никто не достаетSmile А потом либо кончаются деньги, либо снова душа желает быть среди людейSmile И снова пора на работуSmile.

Залишити коментар, або два до запису "Моя робота адміністратором в магазині жіночого одягу (продовження)"

Клікніть, аби додати смайлик

SmileBig SmileGrinLaughFrownBig FrownCryNeutralWinkKissRazzChicCoolAngryReally AngryConfusedQuestionThinkingPainShockYesNoLOLSillyBeautyLashesCuteShyBlushKissedIn LoveDroolGiggleSnickerHeh!SmirkWiltWeepIDKStruggleSide FrownDazedHypnotizedSweatEek!Roll EyesSarcasmDisdainSmugMoney MouthFoot in MouthShut MouthQuietShameBeat UpMeanEvil GrinGrit TeethShoutPissed OffReally PissedMad RazzDrunken RazzSickYawnSleepyDanceClapJumpHandshakeHigh FiveHug LeftHug RightKiss BlowKissingByeGo AwayCall MeOn the PhoneSecretMeetingWavingStopTime OutTalk to the HandLoserLyingDOH!Fingers CrossedWaitingSuspenseTremblePrayWorshipStarvingEatVictoryCurseAlienAngelClownCowboyCyclopsDevilDoctorFemale FighterMale FighterMohawkMusicNerdPartyPirateSkywalkerSnowmanSoldierVampireZombie KillerGhostSkeletonBunnyCatCat 2ChickChickenChicken 2CowCow 2DogDog 2DuckGoatHippoKoalaLionMonkeyMonkey 2MousePandaPigPig 2SheepSheep 2ReindeerSnailTigerTurtleBeerDrinkLiquorCoffeeCakePizzaWatermelonBowlPlateCanFemaleMaleHeartBroken HeartRoseDead RosePeaceYin YangUS FlagMoonStarSunCloudyRainThunderUmbrellaRainbowMusic NoteAirplaneCarIslandAnnouncebrbMailCellPhoneCameraFilmTVClockLampSearchCoinsComputerConsolePresentSoccerCloverPumpkinBombHammerKnifeHandcuffsPillPoopCigarette